Історія розвитку вантажного вагонного парку в Україні (1875-1917)

Тетяна Антонюк

Анотація: Стаття присвячена характеристиці розвитку вантажного вагонного парку на теренах України у 1875-1917 роках, зокрема на Одеській залізниці. Аналізуються склад вагонного парку, особливості будови вантажних вагонів, збільшення їх вантажопідйомності. Робиться висновок, що Одеська залізниця зробила свій вагомий внесок у вагонобудування Російської імперії. Кількість вантажів, що поступали на залізниці, постійно збільшувалась. Проте, збільшення вантажного вагонного парку відбувалось значно повільніше, ніж зростання кількості вантажів. Причиною було те, що протягом багатьох років у Російській імперії ігнорувався приріст руху існуючих залізниць та те, що новозбудовані лінії були слабо обладнані. Тому в кінці дев’яностих років ХІХ століття відчувалася нестача вантажних вагонів. Наприклад, восени 1896 року на залізницях не вистачало 739 паровозів та 25 265 вагонів, а у 1898 – 1 166 паровозів та 36 777 вагонів. Середній приріст руху потребував збільшення рухомого складу щорічно на 6%. І в подальшому вагонів не вистачало, оскільки потужність вагонобудівних підприємств повністю не використовувалась. Вона на початку ХХ століття сягала близько 50 тисяч вагонів.

Ключові слова: Україна, залізниця, вагонобудування, рухомий склад